• День Останній

    Як тільки стало по справжньому тепло, вже на початку літа, не зволікаючи, пішов я на берег по лепех. І захотілось посидіти там, на піску, де колись на воду піднімалися Чайки. Уявляти пороги, з їхньою небезпекою. Як річка в ширину сягала далечин де губиться око. Тепер вона на мілині точить каміння і великим козацьким човнам тут вже не знайдеться місця. Але...

  • День Передостанній

    Страждати залишилось якихось два дні. Це буде повільна і парадоксальна смерть. Той хто на 60 [ще вчора 68] % складається із води не виживе в таких умовах по причині її нехватки. Шість відсотків тому мозок сказав тілу: щось пішло не так. Щодо інших сценаріїв смерті, то ні змій, ні вовків тут немає. А так як пройшло вже шістнадцять годин –...

  • Краплі Дощу

    Увага-увага: Високий ризик, що ви не дочитаєте цей текст до кінця. Тому що він вам здасться нецікавим. Та якщо ви, як і я, любите числа і дощ, то шанси множаться на мільйон.

  • Відповідальна Компанія

    Пізній вечір 23 лютого. Сиджу я у своїй маленькій київській зйомній квартирі. Сиджу і телефоную у підтримку нашої відповідальної української компанії NET. Два тижні мене тут не було, як і їхнього інтернету.

  • Про Таню

    Коли любиш своїх рідних – батьків, дідусів, бабусів, братів і сестер – то часто не придаєш цьому особливої уваги. Адже вони рідні – ви нерозривні не лише, але саме й тому. Вони не підуть з твого життя як інші – приходять і йдуть. І, можливо, саме тому постійна любов до них робиться буденною, як сонце, яке завтра нікуди не дінеться,...