• У Наших Руках

   · 15 Jun 2025

  Я дивився на ті зорі, але перестав їх бачити, коли вона доторкнулась до моєї руки. Я ненадовго перестав дихати, коли вона притулилась своїм чолом. Я захотів її поцілувати. Але не зробив нічого. Я сидів як вкопаний, не розуміючи що відбувається. Де більше порожнечі – у зоряному небі, чи у мені ? Не маючи влади над небом, чому я не роблю...

• Сплетені Корінням

   · 13 Jun 2025

  Сиджу я під старечим глодом,
  Так тихо спелетений корінням,
  Він не один і я його не чую,
  Коли шукаю відповіді між гіллями.

• Перша Зустріч

   · 04 Jun 2025

  Під час першої нашої зустрічі мені сподобалось ледь помітне ластовиння, що знайшло прихисток під її ліщиновим волоссям, не таким каштановим як очі, але не менш магічним, і водночас на стільки реальним, що захотілось сховатись у корі старого дерева, від якого віє сухістю листя і свіжістю землі. Мені сподобались її невичерпна енергія, пересохлі губи, засмаглі плечі і любов до олімпіадної математики.

  ...

• Не Забагато

   · 29 Nov 2024

  Боюсь сказати забагато.
  Скажи, чи не замало,
  Що ти така розумна.
  Водночас мила, добра, справедлива.

• Кому То Треба

   · 11 Sep 2022

  Поки ми з ним навчались, то сварились не так вже й багато разів. Можливо, два чи три рази на рік. Але то навряд є хорошою мірою. Бо сварились ми з ним у доволі незвичний спосіб. Посваритись з Ромою означало жити разом, але зовсім не спілкуватись, як мінімум декілька тижнів. Тому й справді, один раз слід множити на десять. Можливо, це...