Краплі Дощу
·Увага-увага: Високий ризик, що ви не дочитаєте цей текст до кінця. Тому що він вам здасться нецікавим. Та якщо ви, як і я, любите числа і дощ, то шанси множаться на мільйон.
Останні дні-тижні почуваю себе овочем. Погано сплю і через це протягом дня в голові туман. До того ж, постійно потрібно щось робити, як от, наприклад, писати цей текст. Нагадує замкнутий круг. А як нібито він буває не замкнутим ?
Таке враження, що я сиджу в його центрі і хочу вимірювати довжину, шоб знати напевне, коли він вже закінчиться і я вийду, за його межі, туди де розвіється непроглядний туман, засвітить сонце і заспівають пташки. Тоді ляжу на траві і безтурботно дивитимусь в небо. Так хочеться зараз розглядати хмари і ні про що більше не думати. Хоч вона і обмежує круг, ця його довжина, все ж не робить мене менш замкнутим, і аж ніяк не каже мені, де і коли він закінчиться, бо і кінця у нього, як такого, немає. Круг, як і будь-яка інша замкнута геометрична фігура, будь то квадрат, чи улюблений бджолами шестикутник, не має виходу, для того, хто сидить всередині. Так, я живу на площині, як ті ящірки, що хочуть з неї вилізти, але на скільки б хорошою не була оптична ілюзія, їм все рівно не вдається і вони змушені повернутись назад, щоб спробувати ще раз. І так до нескінченності вони намагаються, ніколи не здаються. До сих пір знаходяться там. Якщо у моїх предків досі не вийшло, то що вже говорити про мене ? Як би там не було, знаю точно, що через декілька тижнів стане легше. Я з полегшенням видихну, коли покину свою основну роботу і роботи, як такої, стане менше, ніж її є зараз. А потім, через трохи, закінчиться навчальний семестр. І я видихну ще раз. А тоді, можливо, я поїду за місто, знайду хорошу галявину і лежатиму там, на траві, якомога довше.
То як же її виміряти, ту його довжину, коли під рукою немає ні ручки, ні зошита, а ви знаходитесь у самому центрі ? Якщо пам‘ятаєте число пі, то досить його помножити на діаметр кола, в межах якого знаходитесь. А якщо не пам‘ятаєте, що тоді ? Насправді способів повно, та якби у мене запитали, то я запропонував би… набратись терпіння і чекати дощу! Але перед тим вбудувати в це коло звичайний квадрат. Насправді, таких різних квадратів, чотири вершини якого доторкнуться до кола зсередини, може бути безліч. Вони всі доторкнуться до нього своїми вершинами по різному. Але нам це не так важливо, бо який з них ми би не вибрали, результат буде тим же. Намалювали квадрат, а що далі ? Сидимо і чекаємо, уважно дивимось в небо, важливо не прогавати першу краплину дощу. Бо рахунок бажано вести від самого початку. Скоріш за все, краплин буде багато і від вас, раз вже погодились, вимагається максимум пильності. Вам не лише варто врахувати кожну з них, а й також прослідкувати, куди вона впаде: всередину вбудованого вами квадрата, чи за його межі. В результаті такого клопіткого підрахунку ви отримаєте два числа: скільки всього краплин впало у ваш замкнутий круг, і яка їхня кількість знаходиться в межах квадрата. Якщо ви поділите перше число на друге, то дізнаєтесь, у скільки разів площа круга більша від площі замкнутого в нього квадрата. Тобто, знайшовши площу квадрата, що є тривіальним, ви з легкістю знайде площу охопившого його зі всіх сторін круга. Далі алгоритм простий: вам всього лиш залишається поділити знайдену площу на половину радіуса. Але ж у мене немає лінійки! Як я виміряю радіус без лінійки ? А на це, мої друзі, у мене відповіді немає. Тож носіть з собою завжди в кармані лінійку.
Забув сказати: Важливо, щоб дощ тривав якомога довше. Тоді результат буде точнішим. Це і є причиною, чому варто рахувати від самого початку і ні на секунду не спинятись!