Елевтальгія

Херсонська область для мене символ нашого стяга — синьо-жовтого. Як небо і соняхи. Так само рідне, як і поля Полісся. Як небо і фермерське жито у якому ми малі збирали горох.

Дуже сподобались ці слова, які прочитав в одному із улюблених блогів. Не знав, що ностальгія означає журбу, саме за батьківщиною. Не менш цікавим мені здалось запитання

Як називається болісна туга за вільною батьківщиною? У мене сьогодні більше питань, ніж відповідей.

Слова це така собі хімія, де формули описують реакції. Молекули додаються, перетворюються у щось нове, досі невідоме. Так і слова − у багатьох своя історія, своя реакція, яка мала місце в далекому минулому. Раніше два слова з’являлись лише окремо одне від одного, а відтепер вони назавжди разом. Хіба не диво ? Віддамо належне давнім грекам, за те якими великими вони були у творенні слів! Щоб отримати nostalgia ми взяли їхнє νόστος [nóstos] і додали до нього ἄλγος [álgos]. Перша молекула про героя і його повернення після війни додому, на батьківщину. Подорож морем, важка для нього, як фізично, так і психологічно. Друга про журбу і розпач. Звичайно мова йде про неможливість повернутись, поки.

Ми на власній батьківщині, ходим по своїй землі. Море не відділяє нас від неї. Все ж, нас відділили від її клаптика, який є нашим. Та ж сама журба, той же розпач. Поки.

То яке слово нам підібрати ? Давайте проведемо новий експеримент. Чи він вже відбувся ? Реакція вже відбулась, але ще невідомо, які молекули приймали в ній участь. В пошуках вдалого слова, я наткнувся на ε̉λευθερίας [ẻleutherias], що означає свободу людини і незалежність держави. І знаєте, від чого в мене в цій історії мурашки по спині ? Від того що в першому столітті нашої ери Цезар подарував одному з наших міст свободу. Місту Херсонес було надано статус першої елевтерії, тобто статус вільного міста¹. Раніше він був античним містом-державою, Херсонес, нам відомий як Херсон, наш Херсон, де ростуть дині і кавуни, де найсмачніші в світі помідори. З приводу інгредієнтів, здається, у нас тепер немає вибору. Тепер вже не греки, а римляни допомогли зробити цей вибір. Тобто підібрати вдале слово. Нам залишається підкріпити його своєю журбою і смутком: ε̉λευθερίας + ἄλγος = ẻleutherias + álgos = елевтальгія.


[1] “Перша елевтерія” Херсонеса та проблема визначення статусу міста 40-х рр. до н. е. – 140-х рр. н. е. у вітчизняній історіографії. К. М. Колесников